Гепард — спринтер: зі швидкістю 112 - 115 км/год він може бігти 400 -500 м. Якщо ж на цьому відрізку йому чомусь не вдалось наздогнати здобич (а це буває досить часто), то він припиняє погоню. На довгі дистанції він бігати не може, а маневреність у нього зовсім погана: досить антилопі відскочити убік, як гепард промчить повз неї.
Цей рідкісний звір — мешканець пустель і саван. Поширений він в Африці, Передній, Середній і Центральній Азії, зрідка зустрічається у Південній Туркменії.
Гепарди — миролюбні тварини, легко приручаються, до людини ставляться ласкаво й довірливо. В африканських заповідниках дикі гепарди іноді навіть стрибають у машини туристів і дозволяють себе гладити. Приручені гепарди здавна використовувались для полювання. На жаль, цих красивих звірів стало набагато менше. їх занесено до Червоної книги.
Зі швидкістю 75 - 80 км/год може бігти на незначні дистанції лев. Для такого великого звіра — це велика швидкість. З інших хижаків добрим бігуном є каракал — тварина середньої величини, схожа на рись. Це мешканець
пустель і напівпустель (Африка, Аравія, Мала і Середня Азія, Індія). На короткіх дистанціях він легко наздоганяє дрібних антилоп і зайців, які біжать зі швидкістю 70 км/год. Тому раніше в Індії каракалів дресирували для полювання на цих тварин. Тепер каракал рідкісна тварина, яку занесено до Червоної книги.
З копитних спринтером є вилоріг — мешканець прерій Канади й західних штатів США. Він найпрудкіший з американських ссавців, біжить зі швидкістю 45 км/год, але на дистанції, не довші за 5 - 6 км.
Монгольський дзерен — це справжній марафонець. Зі швидкістю 60 -85 км/год він без напруження пробігає дистанцію в 15 км, а на короткому відрізку може бігти набагато швидше.
З африканських газелей з великою швидкістю біжить газель Томсона — до 80 км/год. Не поступається їй антилопа сайгак, яка на рівних поверхнях : жити інохіддю з такою ж швидкістю. Але цей вид алюру має недоліки: тварини не
можуть перестрибувати навіть через незначні перешкоди.
Одним із найшвидших копитних є кулан — особливий вид дикого припливного коня. Прирученню кулан не піддається. Він був майже повністю винищений. Куланів нещадно вбивали заради начебто цілющого жиру. Зараз їх узято під сувору охорону. Навіть зовнішній вигляд кулана свідчить про швидкість: стрункий, з довгими ногами й невеликою масою — 120 - 150 кг. На коротких дистанціях він може розвивати швидкість значно більшу за 70 км/год, а з меншою швидкістю може бігати без напруження протягом тривалого часу.
Це дуже витривалі тварини. Навіть 7 - 10 - денне куленя може бігти декілька кілометрів зі швидкістю до 40 км/год. Кулан залишає далеко за собою мисливців на найшвидших конях.
Комментариев нет:
Отправить комментарий